Діти з училкою знялися на фотку. Вчителька переконує купити кожному собі за фотографією:
– Уявіть, як це чудово! Коли ви вже будете дорослими, подивіться на фото та скажете:
– А ось Машенька, вона тепер акторка. А це ось Петечка, він тепер лікар… Тут пролунав тихий голос Вовочки з задньої парти:
– А ось це Маріє Іванівно, давно вже померла…

Вовочка пише шкільний твір на тему “Мій тато”: “Мій тато
– найсильніший і найсміливіший! Він може переплисти найширшу річку, повну крокодилів і пірань, піднятися без страховки на найвищу гору і побороти голими руками ведмедя або лева.” Але зазвичай він миє посуд.

Батько Вовочки зустрічає сусіда у під’їзді і питає:
– Ви для сина домашнє завдання з алгебри вже зробили?
– Так,
– відповідає сусід.
– Дайте списати!

Вчителька загадує загадку. Учень відповідає, але неправильно. Вчителька:
– Неправильно, це будинок. Але хід думок мені подобається. Дійшла черга до Вовочки:
– Маріє Іванівно, а можна, я вам запитаю?
– Можна.
– Що за слово
– складається з трьох літер, і ви його часто тримаєте в руках?
– Вийди геть із класу!
– Кричить вчителька.
– Неправильно, це крейда. Але хід думок мені подобається.

Вчителька скаржиться батькові:
– Ваш Вовочка назвав мене повією. Батько лає Вовочку:
– Це ще що таке, невдячний!
– Вчителька тебе вчить?
– Вчить!
– Дбає про тебе?
– Дбає!
– То яка твоя собача річ, чим вона займається після роботи!

У дитячому садку.
– Який милий малюк! Хлопчику, як тебе звуть? Вова? Вовочка … Які пухкі щічки! Скільки тобі років? Вовочка, а кого ти більше любиш
– тата чи маму? А з дівчат кого ти більше любиш
– Світочку чи Катеньку?
– Тітонька, не дихайте, будь ласка, мені в обличчя перегаром. Мені 5 років. Я однаково люблю тата і маму. Ще я люблю іграшки та цукерки. Дівчаток я любитиму, коли виросту. Хоча останнє після знайомства з Вами вже не факт…

Вчителька запитує дітей:
– Вовочко, ким ти будеш, коли виростеш?
– Космонавтом.
– А ти, Ваню?
– Математиком.
– А ти Петенько?
– Військовим.
– А ти Ізя?
– Я? Старим буркотливим євреєм.

Вовочка приходить зі школи і каже:
– Мамо, тату, я гадаю, сьогодні вам не варто дивитися мій щоденник. Мама хапається за серце, тато за ремінь, відкривають щоденник, а там
– п’ятірка! Все в непритомності. Вовочка (сумно):
– Ось цього я і боявся.

Весь Радянський Союз сміявся з Вовочки. А Вовочка виріс, став президентом! І тобі один ірже над усією країною!

Ще одна причина, через яку Путін
– наш президент. У його особистості поєдналися два улюблені персонажі анекдотів
– Штірліц і Вовочка.