Допит у КДБ.
– Прізвище?
– Сахаров.
– А точніше?
– Сахарович.
– А точніше!
– Цукерман.
– Діти є?
– Ні.
– Тут написано, що є.
– Це не діти, це виродки.
– Родичі за кордоном є?
– Ні.
– Тут написано, що є!
– Це вони вдома, а я за кордоном…

Семирічна дочка каже батькам:
– Тату й мамо, а чому на вас нічого не написано?
– Навіщо ж на нас має бути щось написане?
– А щоб я змогла виконати заповідь: ПОЧИТАЙ БАТЬКІВ!

Скільки часу минуло, але я ніяк не можу відповісти на три запитання! 1) Як у Містера Крабса могла народитись донька кит! 2) Як какає Котопес 3) Як осел зміг натягнути дракона зі Шрека?????

Сім’я вранці збирає тата на роботу. Донька каже:
– Тату, не ходи на роботу, залишся з нами.
– Наташа, але, якщо тато не ходитиме на роботу, нам нічого буде їсти.
– Ну, так. Тато все з’їсть.

– Мусенько, шо ви так задумливо виглядаєте?
– Ой, Ріво, дивлюся я на своїх дітей і думаю: “А чи тому я дала?”

Молода практикантка веде урок у класі. Вовочка їй пише записку: “Я вас люблю!”. Вчителька пише відповідь: “Терпіти не можу дітей !!!” Вовочка відповідає: “Гарантую, дітей не буде”

Мама питає сина:
– У буфеті було два шматки торта, а зараз один. Чи можеш ти це пояснити?
– Звичайно! Було темно, і я не помітив другого шматка!

Вчора у гості до подруги заходила. Сидимо п’ємо чай з нами її дочка (5 років). Ми розмовляємо, її доча робить ковток і з розумним виглядом промовляє:
– Горацій! Я з величезними дикими очима:
– Асько, ти знаєш Горація, тобі що, його мама читає?! Тут подруга, поперхнувшись, мабуть, судомно згадує, хто це такий. А дівчинка з поблажливістю в голосі:
– Цай горацій, обовглася!

Ідемо із садка. Розпитую доньку як і що. Розповідає:
– Мене сьогодні вихователька лаяла!
– За що? Ти погано поводилася?
– Ні, добре. Просто коли всі малювали, я тихенько на столі стрибала.

Чим тихіше сидить дитина в сусідній кімнаті, тим страшніше туди заходити.