У дитячому садку заняття з малювання. Вихователька запитує у Вовочки, який із захопленням щось малює:
– Вовочко, ти що малюєш?
– Бога.
– Але ж ніхто не знає, як він виглядає.
– Щ-щ-щас дізнаються…

Початок вересня. Діти пишуть твір. Маша тягне руку і питає:
– МарьВанна, а як пишеться завагітніла?
– Маша не пиши про літо, пиши про Пушкіна.

Не полагодивши драбину, електрик вирушив у дитячий садок лагодити проводку… Коли електрик падав зі сходів, словниковий запас дітей збільшився вдвоє.

Ведмедик іде з матір’ю з садка:
– А мені сьогодні чомусь дали половину груші…
– А решті, що цілі?
– Ні, всім теж.
– Отже, так треба.
– Як це треба, якщо я можу з’їсти цілу!

На запитання анкети «Що ви збираєтесь робити після школи?» випускники шкіл у переважній кількості випадків відповіли: «Якщо пощастить, то нічого…»

– Петю, скажи, скільки всього частин світу?
– П’ять, Василю Петровичу.
– Перерахуй їх, будь ласка.
– Раз, два, три, чотири, п’ять.

Сидять дві дівчинки на даху… Одна добра, інша зла і кидають каміння в перехожих, зла потрапила 3 ​​рази, а добра 5… Бо добро ЗАВЖДИ перемагає зло!

Мам, а у прабабусі в животику бабуся була?
– Так.
– А в бабусі ти?
– Так.
– А в тебе я?
– Так.
– Ні, ну ми реально матрьошки!

Після новорічного ранку в дитячому садку батько каже Вовочці:
– Синку, ти вже великий, мусиш розуміти, що ніякого Діда Мороза немає. То був я.
– Так, я знаю. Адже лелека
– це теж ти.

У дитячому садку дітлахи розповідають про сім’ю. Вовочка:
– Мою маму звуть Ніна Іванівна Петрова, її дівоче прізвище Нікітіна… а татову дівочу не знаю…