Вовочка стукає у двері до сусідки з величезною коробкою іграшок. Та відчиняє і питає:
– Ти що, Вовочку?
– Та ось, хочу віддати вам іграшки на зберігання, бо з пологового будинку братика принесли… хто знає, що він за людина…

Маленький Вовочка питає маму:
– Мамо, а наш тато вночі укакався? А то я вночі, коли йшов писати, чув, як ти казала:
– Ну і довго я ще це лайно в руках м’ятиму?

Вчителька запитує дітей, ким вони хочуть бути. Ну хто каже:
– Лікарем, космонавтом, артистом, юристом… А Вовочка каже:
– Дідом Морозом. Вчителька:
– А чому? Вовочка:
– А тому: Класна професія: тиждень поквапився і цілий рік вільний!

– Я битцевський маніяк!
– любив голосно крикнути Вовочка, і зі сміхом спостерігав за перехожими, що розбігалися. А тих, хто не повірив, він добивав ломиком!

Урок української мови в українській школі. Вчитель:
– Вовочка, слово “шабля” перекладається російською мовою як “шабля”, а не як “тихо, дівчинка”…

– Ну, що ти сьогодні отримав?
– Запитує тато Вовочку.
– Чотири-випалив син.
– А чому не п’ять?
– А в нас було лише чотири уроки.

– Вовочко! Відійди зараз же від клітки з тиграми!
– Не бійся, мамо, я їм нічого не зроблю!

Маленька дівчинка вдається до виховательки дитячого садка вся у сльозах.
– Що таке? Хто тебе образив?
– Вовочко!
– Яким чином?
– Він сказав, що тещ ще в дитинстві треба вбивати!

Вовочка розповідає сусідові по парті:
– Вчора батько мене двічі відпоров.
– За що?
– Перший раз, коли я показав йому щоденник. А там такі позначки, такі записи! А другий, коли він зрозумів, що це його старий щоденник.

Вовочка:
– Мамо, а можна я піду пописаю? Мама:
– А ти зробив уроки?