Вовочка заглядає до кімнати, а там тато порнуху по телику дивиться.
– А що таке?
– Цікавиться син.
– Виростеш
– зрозумієш.
– Тату, та ти подивися, який я вже виростив!

Вчителька просить дітей навести приклади циклів у природі. Петенька:
– День, ніч; Оленка:
– Приплив, відлив; Вовочка:
– Путін, Медведєв.

Вигнала Марія Іванівна Вовочку із класу. Іде директор:
– Вовочко, чому ти не на уроці?
– Вчителька по батькові послала.
– А де твій батько працює?
– У ЦК.
– Не треба, Вовочко, йти за батьком. Іди в клас і скажи, що я з учителькою ще поговорю! Вовочка приходить додому:
– Тату, твоя центральна котельня нині знову врятувала мене.

Вовочка підходить до тата:
– Тату, йди дай бабусі до рота!
– Та ти що! Адже це моя мама!
– А як моїй мамі так можна!

– Вовочко, хто був твоєю першою вчителькою?
– Хімічка. У восьмому класі.

Вовочка питає у матері:
– Мамо, а що таке стюардеса?
– Це, синку, так, ні риба, ні м’ясо…
– То мені тато казав, вони її всім екіпажем смажили.

На уроці літератури:
– Вовочка, що тобі відомо про Чехова та Пушкіна?
– Чехов
– це місто, і Пушкін
– це місто.
– А хто ж тоді Толстой?..
– А Толстой це лев!

Сидить Вовочка біля вікна і плаче. До нього підходить мама і питає:
– Вовочко, чому ти плачеш? Вовочка відповідає:
– Кулька відлетіла.
– Ну, що ти Вовочка! Я тобі мільйон таких кульок куплю!
– Ні, мамо. Такого собаки як Шарик у міня ніколи не буде.

Вовочка, весь захеканий і збуджений, вривається до класу, спізнившись на добрі двадцять хвилин.
– Вовочко! Чому спізнюєшся?! Урок вже 20 хвилин іде!
– Ой, Маріє Іванівно, та я тут у роздягальні картоплю смажив!
– Картоплю? У роздягальні? Дивно… З шумом відчиняються двері
– на порозі з’являється неабияк пом’ята учениця.
– Картоплі на! А ти де гуляла?

– Вовочко, про що замислився?
– Та ось мрію, Марі Іванно. Написав би хто-небудь шлягер під назвою «Клізма».
– Це навіщо ще?!
– Я тоді написав би на радіо:
– Люба редакція, поставте, будь ласка, «Клізму» нашому завучу Степаніді Василівні!