Вчителька наїжджає на Вовочку:
– Це ж почерк твоєї сестри!
– Цілком можливо, адже я писав її ручкою!

Вчителька:
– Вовочко, чому ти знову спізнився? Вовочка:
– Ну, Маріє Іванівно, ну ви ж самі казали, що вчитися ніколи не пізно.

Вовочка підбіг до величезного пса і почав гладити його пишний хвіст. Мати перелякано кричить:
– Що ти робиш? Він же вкусить тебе!
– Ні, мамо, з цього кінця вони не кусаються.

Вовочка з класом подивився фільм про війну.
– Вовочко, що тобі найбільше сподобалося?
– Мені сподобався наркоман!
– ???
– Ну от той, що весь час курив люльку і примовляв:
– Гарний у вас план, товаришу Жуков!

Вовочка дорогою до школи зупинив машину:
– Дядьку, підвези до школи!
– Так, мені, хлопчик зовсім у інший бік.
– Тим краще!

Марь Іванівна:
– Вовочко, ти чому погано підготувався до математики? Вовочка:
– Та в три. цілих. чотирнадцять. сотих. Зду цю математику.

– Вовочко, що таке байка?
– Це коли тварини розмовляють одна з одною. Наприклад, свиня розмовляє з мавпою, ось як ми зараз!

На уроці хімії:
– Вовочко, що це за з’єднання?
– Гідрохерит натрію!

Приходить Вовочка додому.
– Ну, як справи в школі?
– Запитують батьки.
– Уявляєте, нам сьогодні Мар’ванна читала вірш про Пугачиху з Кіркоровим!
– Та ти що, Вовочку!
– дивуються батьки.
– Ну, прочитай його нам. Вовочка починає:
– “Зайчика кинула господиня…”

Вчителька:
– Вовочка, геть із класу!
– За що?
– За двері!
– Чому?!
– По підлозі!