Із біографії Вовочки:
– Коли Вовочка народився, його тато перебив усіх лелек у окрузі.

Вовочка, відповідаючи на запитання: “Про що мріють школярі?”, відповів коротко та лаконічно:
– 30% учнів мріють спалити школу, 20% мріють підірвати, а решту 50% мріють спочатку спалити, потім підірвати!

Вчителька з музики каже Вовочці:
– Треба більше репетирувати!
– Куди вже більше! Сьомий сусід повісився!

Приходить Вовочка додому із підбитим оком. Мама його питає:
– Що це сталося з тобою?
– Розумієш мама, я люблю жарти. Щоночі о третій годині набираю номер когось із хлопців і питаю:
– Здогадайтеся, хто дзвонить?
– Ну то й що?
– Сьогодні один здогадався!

– Чому ти плачеш, Вовочку?
– Мама сказала татові, що він козел, а тато відповів мамі, що вона корова.
– Ну і що?
– А хто ж тоді я?

На уроці російської. Марія Іванівна:
– Вовочко, розкажи, як ти вивчив відмінки?
– Я їх вивчив за татовою методикою:
– День був Іменний, вечір був Творчий, я їй Прийменниковий, вона мені Давальний, тепер я не Винний, що вона Родинний…

Вовочка одягає гумові чоботи. Мама йому каже:
– Вовочка, на вулиці сухо, бруду та калюж немає.
– А я знайду,
– весело відказує він.

Вчителька:
– Вовочко, ти можеш назвати якесь слово з буквою “ель”.
– Звичайно: ельф.

На батьківських зборах:
– Вовочка тільки поводиться гірше за всіх, але й не пропускає жодного уроку!

Мама каже Вовочку:
– Вовочка вставай, бо в школу запізнишся.
– Нічого, школа щодня працює.