Першокласник Вовочка приходить 1 вересня після школи додому, і каже:
– Тату, я сьогодні дівчинку смикнув за кіску, а вона мене стукнула підручником по голові!
– А ніхто тобі, синку, легкого життя і не обіцяв!

– Вовочка!? Ти чому спізнився?
– Порося вішало на дерево.
– Навіщо?
– Мама сказала, що синочки люблять свіже сало.

Вчитель малювання запитує учнів:
– Що найпрекрасніше на світі?
– Гола жінка,
– відповідає Вовочка.
– Неподобство! Вийди геть із класу! І завтра без батька не приходь. Наступного дня вчитель бачить
– Вовочка забився в найдальший кут за останню парту.
– Вовочко! Ти сказав батькові? Чому він не прийшов?
– Тато сказав, що ви блакитний і від вас треба триматися подалі.

У школі діти пишуть твір на тему:
– Що б я попросив у Діда Мороза на Новий рік? Вовочка:
– Дорогий Дідусю Мороз! Зроби так, щоб нас не змушували писати ці чортові твори!

– Вовочку, кого ти більше любиш?
– Тату!
– Чому?
– Його ніколи не буває вдома!

– Хто скаже, як жили давні євреї? Вовочка:
– Здогадуюсь, що погано, бо обрізання робили кам’яними сокирами.

– Вовочко, а це правда, що мавпи схожі на людей?
– Правда!
– А як це перевірити?
– Дати мавпі сигарету та пляшку пива!

– Вовочко, придумай пропозицію з дієсловом “мати”.
– Вєрку Перепелкіну може мати будь-який чоловік.
– Ось зухвальця! Он із класу! На перерві вчителька виходить у коридор і зауважує, що Вовочка уплітає плитку шоколаду.
– Хто дав тобі шоколад?
– Директор школи. Він спитав, за що мене вигнали з уроку, і записав адресу Перепелкіної.

Вовочка відповідає на уроці зоології:
– Довжина крокодила від голови до хвоста
– 5 метрів, а від хвоста до голови
– 7 метрів…
– Подумай, що ти кажеш,
– перебиває Вовочку вчитель.
– Хіба таке буває?
– Буває,
– відказує Вовочка.
– Наприклад, від понеділка до середи два дні, а від середи до понеділка п’ять!

Вовочка приходить зі школи додому. Батько:
– Ну, покажи щоденник! Знову двійка!
– Ти що! Це ми відучора перейшли на двійкову систему числення.