Анекдоти для дітей

Перше вересня. Діти прийшли до школи. Вчителька їх питає:
– Хлопці, як ви провели літні канікули? Хто кудись їздив? Давай почнемо з тебе, Петре.
– Ну, я класно провів літо, їздив із батьками на південь:
– Море, фрукти, морські тварини.
– А ти, Сергію?
– А що я? Я на дачі: болото, огірки та комарі.

– Ти чого не хочеш їсти?
– Запитує мама малюка.
– Ти ж казав, що голодний, як вовк.
– А ти бачила, щоб вовки їдять морквину?

Надворі до чоловіка підходить мила жінка:
– Мені здається, ви
– батько одного з моїх дітей… Чоловік із жахом:
– Я?!
– Заспокойтесь,
– відказує жінка,
– я вчителька.

Не можна ставити дітей у кут. Особливо, якщо там стик шпалер.

Посперечалися діти у школі, що на світі найшвидше. Танечка каже:
– Найшвидше
– слово
– сказав, а вже не повернеш! Ванечка каже:
– Найшвидше
– світло! Тільки ввімкнув, а він уже горить! Вовочка у відповідь:
– У мене тут пронос був, то я ні слова не встиг сказати, ні світло ввімкнути.

Цього року моя дочка Катя пішла до 1-го класу. Перші батьківські збори, вчителька попросила батьків зайняти місця своїх дітей, підходжу до парти доньки, а на моєму місці вже сидить незнайомий чоловік, місце поруч вільне. Я сіла з ним поряд. Ну, думаю, напевно, це тато Катиного сусіда по парті, познайомитися треба, все-таки діти разом навчаються. Стала йому представлятися: “Я Катіна мама!” Його відповідь мене ввів у шоковий стан: “А я Катин тато!” Тільки потім я зрозуміла, що в класі чотири Каті.

Вчителька пояснює дітям поділ. Написала на дошці 2:2 і питає:
– Діти, хто знає, що це означає? Вовочка:
– Нічиє!

– Льоша, у тебе чудовий твір!
– каже вчитель.
– Але чому ти його не закінчив?
– Тому що тата терміново викликали на роботу.

Вчитель співу, увійшовши до класу:
– А де мій стілець? Клас мовчить.
– Тоді всім підвестися. Весь урок розучуватимемо державний гімн.