Анекдоти про Вовочку

Машенька приходить до Вовочки і, погладжуючи живіт, каже йому:
– Вовочку, скоро ти станеш татом!
– Приголомшливо! І хто буде мамою?

– Вовочку, ти можеш перерахувати всі десять заповідей? У будь-якому порядку.
– Ну шоста, перша, третя, …

Вчителька запитує Вовочку, чи знає він Ціолковського, Кулібіна, Попова?
– А ви знаєте Сірого, Зубатого та Куню?
– Не знаю,
– відповідає приголомшена вчителька.
– Ну, так і нічого мене своєю бандою лякати.

Укладають спати чотирирічного Вовочку:
– На добраніч, синочку, тобі вже, напевно, сон про зайчика сниться? На що Вовочка сонним голосом відповідає:
– Ні, поки що реклама …

Вчителька каже учням:
– Назвіть професію вашого батька, промовте її за літерами, і назвіть одну річ, яку він би нам дав, якби був тут. Маша відповідає:
– Мій тато
– банкір. Б-А-Н-К-І-Р. Якби він був тут, то дав би кожному новеньку, блискучу монетку. Петя відповідає:
– Мій тато
– пекар. П-Е-К-А-Р-Ь. Якби він був тут, то дав би кожному свіже печиво. Вася каже:
– Мій тато
– бухгалтер. Б-У-Г, ні, зачекайте, Б-У-Х-А… Вчителька зупинила його і сказала:
– Сідай, подумай ще. Тут підводиться Вовочка:
– Мій тато
– букмекер. Б-У-К-М-Е-К-Е-Р. Якби він був тут, він би дав двадцять до одного, що Вася не зможе правильно вимовити буквами «бухгалтер».

– Маріє Іванівно, а чи можна карати людину за те, чого вона не робила?
– Не можна, Вовочко.
– Маріє Іванівно, я не зробив домашнє завдання!

І знову на уроці. Училка:
– Діти, вам доводилося колись рятувати чиєсь життя? Вовочка: Так, коли я підмінив протизаплідні таблетки сестри на звичайні вітаміни!

– Вовочку, одягайся, ми відвеземо тебе до дідуся з бабусею.
– Мамо, я не хочу до них їхати.
– Вовочко, давай швидше, а то ми спізнюємося.
– Але там така нудьга!
– Синку, не вередуєш, зараз 8.00, а о 17.00 ми тебе заберемо.
– Ну і що я робитиму до п’ятої години на цвинтарі?

У школі вчителька запитує у хлопців:
– Діти, які ви бачили яйця? Ну, діти відповідають:
– Білі у курей.
– Строкаті
– зозулі.
– Які ще?
– питає вчителька.
– Фіолетові,
– пропонує Вовочка.
– Де ти бачив?
– У діда хвірткою прищемило…