Анекдоти про Вовочку

На уроці фізики вчителька пояснює, що таке сублімація, потім запитує:
– Хто-небудь може навести приклад речовини, яка переходить із твердого стану в газоподібний, минаючи рідке? Вовочка, будь ласка. Вовочка:
– Горох.

Вовочка приходить зі школи із фінгалом під оком. Батько його питає:
– Що напали?
– Так, годинник хотів відібрати.
– То ти їх пізнати зможеш?
– А що я?
– Нехай тепер їхні родичі впізнають.

Вовочка підходить до мами і питає:
– Мамо, чому ти стоїш біля вікна, коли я співаю? Мати:
– Щоб люди не думали, що я тебе б’ю!

Вовочка:
– Маріє Іванівно, слово “попа” треба писати разом чи через тире? Марія Іванівна:
– Звичайно, Вовочко, а чому ти вирішив, що через тире? Вовочка:
– Ну як же, у неї дві половинки.

На уроці природознавства Марь Іванна запитує:
– Чому лелеки на зиму відлітають до Африки? Встає Вовочка:
– Ясний пень, негри теж хочуть мати дітей.

– Вовочко, чому ти вчора не був у школі?
– А в нас поповнення сімейства!
– Вітаю! Братик чи сестричка?
– Новий тато!

Вовочка шепоче вчительці:
– Маріє Іванівно, я вас люблю!
– Але Вовочка,
– ніяково каже та,
– я не люблю маленьких дітей.
– А ми оберігатимемося!

– Вовочко, а ти навіщо на холодильнику букву “Ж” намалював?
– Це не буква, це сніжинка…
– А ти це пояснив п’яним гостям?

Вовочка, побачивши у школи нещодавно встановлену вивіску:
– ЗБУВ ШВИДКІСТЬ, ВПЕРЕД ШКОЛА!
– каже сам собі:
– Дурні, чи що? Можна подумати, туди хтось біжить!