Анекдоти про Вовочку

Мар’я Іванна на уроці малювання:
– Машенька сьогодні малюватиме троянду, Петенька
– зайчика, Оленька
– кицьку, а Вовочка знову куполи, хрести та шістку бубів.
– Марьванно, а чому я завжди одне й те саме малюю?
– Зрозумій, дитино, тобі це в майбутньому житті більше стане в нагоді. Отже, діти взяли пензлики, і ти, Вовочка, бери голочку з чорнилом, і малюємо.

На уроці зоології у школі:
– Діти, як називається самка тигра?
– Тигриця.
– Правильно. Вовочка, а як називається самка барсу?
– Борсетко, Маріє Іванівно.

– Діти, придумайте пропозицію зі словом, що закінчується на “-ться”: Вовочка:
– Корова полізла на дерево.
– А де ж…
– Ох і навернеться!

Дітей повели на екскурсію до міліції. На щиті висять світлини:
– Їх розшукує міліція. Вовочка:
– Це ось цих і шукайте? Мент:
– Так! Їх самих! Вовочка:
– Ось менти, млинець! Що ж ви їх, коли фотографували, не пов’язали?

Американська журналістка вирішила перевірити рівень інтелектуального розвитку радянських дітей. Прийшла до дитячого садка, покликала Вовочку, підняли над головою апельсин і каже:
– Хлопчику, ти можеш дістати апельсин, не підстрибуючи?
– Тітонька, а ти можеш відсмоктати, не нагинаючись?

На заняттях у садочку вихователь дала завдання зліпити чотири овочі. Вовочка пішов здавати свою роботу останній. Приносить велику тарілку із пластиліну, а на ній багато маленьких шматочків пластиліну. Вихователь питає:
– Що це, Вовочко? А де ж твої овочі?
– А я вже їх у салат порізав!

– Вовочко, склади пропозицію зі словами «кіт» і «дивитися».
– Коли я випадково наступив коту на лапу, він закричав: Дивитися треба, куди наступаєш!

Посперечалися діти у школі, що на світі найшвидше. Танечка каже:
– Найшвидше
– слово
– сказав, а вже не повернеш! Ванечка каже:
– Найшвидше
– світло! Тільки ввімкнув, а він уже горить! Вовочка у відповідь:
– У мене тут пронос був, то я ні слова не встиг сказати, ні світло ввімкнути.

Вчителька пояснює дітям поділ. Написала на дошці 2:2 і питає:
– Діти, хто знає, що це означає? Вовочка:
– Нічиє!