Якось, коли мені було всього 4, зі мною тато грав у війну і вдав мертвим. Я заплакав і на мій крик прибігла мама. Побачивши підморгуючий труп тата і заплаканого мене, вона запропонувала викинути його у вікно. Після чого я обійняв псевдотруп тата і вбив усіх фразою: “Не викидай. Давай під ліжко сховаємо. Я іноді з ним гратиму”.
