– Стародавні слов’янські міста оточувалися глибокими ровами…
– А чим наповнювалися рови?
– Татаро
– монголами …

З вулиці лунає крик дитини.
– Що з малюком, любий?
– питає мати у чоловіка, висунувшись із вікна.
– Нічого особливого. Просто він вирив у піску яму і хоче занести її додому.

П’ятирічний Коля запитує батька:
– Тату, а ти знаєш, на скільки вистачає одного тюбика зубної пасти?
– Не знаю, синку.
– На весь коридор, зал та половину балкона…

Дві дівчинки (4 та 5 років). Одна, захоплено:
– Алісо, яке у тебе розумне обличчя! Друга, витираючи рота рукавом:
– Та ні, це просто бруд.

– Батьку, а цей мужик, мабуть викладач?
– Чому ти так вважаєш, сину?
– Бо перед тим, як сісти, він уважно подивився на стілець.

Вчителька
– двієчнику:
– І не надумай говорити: “Так, не готовий!”
– Поки я не закінчу говорити!

На дачній ділянці грають дітлахи. На ганку вдома сидить дід, спостерігає… Через деякий час до нього підбігає малюк і каже:
– Дідусь, дідусь
– посли іг’яти з ними… Ти будеш йоботом! Дід флегматично відповідає:
– Ходімо, ходімо
– ебаком я у вас уже був…

Послала сина до магазину.
– Купи сметану, а на здачу купи хліб. Повернувся без покупок.
– А де покупки?
– Сметани не було.
– А хліб?
– А де я візьму здачу?

Урок російської. Вчителька:
– Діти, ми сьогодні складатимемо пропозиції, в яких є слова “напевно” і “бо”. Діти тягнуть руки. Танечка:
– Напевно, я сьогодні піду в кіно, бо тато купив квитки.
– Молодець, Танечко. Сашенька:
– Напевно, я сьогодні піду до зоопарку, бо тато працює в зоопарку
– Молодець, Сашенька. Вовочка:
– Бабуся взяла газету і пішла до туалету.
– Вовочка, а де ж тут “напевно” та “бо”?
– Напевно, з#$%ь, бо читати не вміє.

– Ну до чого ж ви забудькуваті, Ганно Іванівно,
– дивується другокласник Петя,
– адже ви вже питали це в мене, і я відповів, що не маю уявлення.