Восьмикласник Вовочка Взагалі не засмутився, виявивши, що на сайті Школьницы.ру немає ні творів, ні рефератів, ні викладів.

– Вовочко, відкрий швидше ротик і скажи а-а-а, щоб цей злий і неприємний лікар зміг нарешті витягти свій пальчик із твоїх зубок!

Вовочка розповідає приятелю:
– Ну ось, я пішов до Мар’їванни, привітався, сів поряд…
– Ну й чого?
– А вона як гаркне:
– Забирайся звідси, це жіночий туалет!

– Діти, чий це пам’ятник?
– Не знаю, Марі Іванно. Напевно, якомусь відомому політику чи депутату.
– Чому ти так вирішив, Вовочку?
– Ну, подивіться самі. Він же весь у лайні, по саму маківку!

Йде урок. Новий вчитель дістає кілька різнокольорових яєць, викликає до дошки Вовочку і питає:
– Хлопчику, визнач із цього яйця назву птаха.
– Не знаю.
– Ну а це яйце, від якого птаха?
– Не знаю.
– Сідай хлопчику. Ставлю тобі 2. Як твоє ім’я? Вовочка знімає труси і каже:
– Визначте по яйцях.

У школі у дітей питають, хто ким хоче стати. Машенька:
– Я хочу лікувати людей. Хочу, щоби ніхто не хворів. Хочу, щоб наш народ був здоровим і сильним у світі. Тому я піду навчатися до медичного університету. Петенька:
– Я хочу годувати людей. Хочу, щоб ніхто не голодував. Хочу, щоб наша земля була найродючішою і найбагатшою у світі. Тому я піду навчатись у сільськогосподарський інститут. Вовочка:
– А я хочу ні хера не робити, але отримувати за це реальні бабки. Хочу клaсть нa всіх, нaвіть нa президента. Хочу не платити податки, і щоб мене ніхто навіть пальцем торкнути не смів. Тому я піду навчатися у духовну семінарію.

Вовочка став дуже погано вчитися. Почав одержувати одні двійки. Його викликала до себе класна Марія Іванівна. Марія Іванівна:
– Вовочко, чому ти став так погано вчитися, в чому річ? Може у тебе проблеми в сім’ї? Розкажи, не соромся. Вовочка:
– Та ні, Маріє Іванівно, тут справа в іншому.
– У чому ж?
– До нас приїжджав у гості дядько. Він розповідав мені про те, що у школі погано вчився, а потім став бандитом.
– Ну, ось бачиш!
– Так, але зараз він олігарх.

– Діти, чи знаєте ви, звідки тече електрика?
– питає вчителька.
– Я знаю!
– схоплюється Вовочка.
– Із джунглів.
– Чому ти так вважаєш?
– А сьогодні вранці тато, коли захотів поголитися, сказав:
– Знову ці мавпи відключили електрику!

На уроці. Вчителька:
– Діти, ось я тримаю в руках цеглу. Що ви думаєте дивлячись на нього? Оленка:
– Я думаю про великий подвиг радянських будівельників! Женечка:
– А я думаю про перспективи комуністичного будівництва у нашій країні. Вовочка:
– А я про баби. Вчителька:
– Вовочко, але чому? Вовочка:
– А я про них завжди думаю.

Заходить Вовочка в іграшковий магазин і запитує у продавця:
– Скажіть, будь ласка, скільки коштує той тигр?
– П’ятсот карбованців. Вовочка дістає з кишені п’ятсот іграшкових рублів:
– Тоді дайте мені її, будь ласка.
– Хлопчику, ці гроші іграшкові!
– Але тигр теж іграшковий!!