Вовочка сидить на лавці біля під’їзду. Бабуся-сусідка йде з магазину, підходить і каже:
– Вова, ти чому такий сумний? Двійку у школі отримав чи хлопці образили?
– Та ні, просто ліфт не працює.
– А навіщо тобі ліфт, ти ж живеш на першому поверсі?
– А як я писати захочу?

Приходить Вовочка додому зі школи. Мама його питає:
– Сину ну що, тебе переклали?
– Так, матуся з 3-го “Г” в 3-й “В”

Приходить Вовочка пізно-пізно додому. Мама його питає:
– Вовочко, ти що, п’яненький? Вовочка:
– У дупу!

Підходить Вовочка до вчительки і питає її:
– Марьванно, скажіть, сонечко має ніжки?
– Ні. А чому ти питаєш?
– А мій тато завжди каже:
– Сонечко, розсунь ніжки!

– Вовочку, як у тебе в школі з поведінки?
– Попа введенню я в школі найкращий, заради цього туди й ходжу.

– Вовочко, ти ким хочеш бути коли виростеш?
– Президентом, Марю Іванівно!
– Вовочку, але для цього треба вчитися!
– Маре Іванно, не сушіть мені мізки! Вчора записався на дзю-до. Накачаюсь, усім впасти порву! Ось побачите!

Вовочка запитує училку:
– Марьванно, а що таке “зелені”?
– Не “що”, а “хто”… Це, діти, такі люди… Вони захищають екологію, охороняють природу… Увечері Вовочка скаржиться на вчительку батькові:
– Hу, млинець, зовсім у старих дах поїхав, таку фігню ліпить. Каже, зелені екологію захищають…
– Ну що ти хочеш,
– філософськи промовляє батько.
– Вона “зелені” і в руках ніколи не тримала.

Пізно ввечері до Вовочки підходить тато й каже:
– Вовочку, ти писю на ніч мив?
– Так.
– Відповідає Вовочка.
– Дай понюхати. Вовочка дав. Через деякий час підходить мама, а потім сестричка з бабусею. Всі запитали чи мив він писю на ніч. На що Вовочка відповідав, що мив. І вони просили його дати понюхати її. Вовочка давав. Але як тільки пройшла бабуся, Вовочку набридло, це він підійшов до діда і каже:
– Діду! Ти писю на ніч нюхав?
– Ні…
– Ну, на-! На-! нюхай!

Вовочка вдається додому 1 вересня після уроків, підходить до тата-фідошника і каже:
– Тату, ми сьогодні писали твір на тему “Як я провів літо”, а мені вліпили тройбан. Сам поглянь
– за що? Батя відривається від монітора, довго вдивляється в твір і відповідає:
– А ти що хотів? Оффтопік, оверквотинг…

Вовочка: Мар’ванна я, напевно, чогось не розумію.
– ???.
– Розумієте, позавчора тато вважав, що я дуже накосорізив і сказав, що пороти треба мене нещадно, а вчора за дверима спальні я чув:
– Васю, а що ти пороти мене не збираєшся?
– Мила, ти стільки накосорізила, що щадити тебе нема за що.