Вчителька молодших класів навчає дітей фантазії та оригінального мислення. Вчителька:
– Діти, подумайте, що це могло бути: сіре біля дороги? Діти:
– Бетонна стіна.
– Правильно. Але це може бути і ослик. А що таке велике та коричневе у полі?
– Корова.
– Правильно. Але ще це може бути стог старого сіна… Вовочка (із задньої парти):
– Або купа лайна!
– Завжди ти, Вовочку, всякі дурниці кажеш!
– А можна я також спитаю? Вчителька (з побоюванням):
– Ну, спробуй…
– Що б це могло бути, коли його запихаєш, воно тверде, сухе і пряме, а коли дістаєш м’яке, мокре й обвисле? Вчителька, спалахнувши, швидко перетинає клас і дає Вовочку дзвінку ляпас. Вовочка (потираючи щоку):
– Правильно. Але ще це може бути жувальна гумка!

Підходить чоловік до дівчинки, яка їсть цукерки і каже:
– Дівчинко, а ти знаєш, що цукерки є шкідливо. Потовстіш, зуби жовті будуть.
– А мій дідусь прожив до 106 років.
– Що, він щодня їв цукерки? -Ні, він не ліз не в свою справу.

На уроці в школі вчителька намалювала на дошці яблуко та й питає дітей:
– Що це? Весь клас хором:
– Дупа! Вчителька розплакалася і втекла скаржитися директорові. За хвилину до класу заходить директор:
– Ех, як ви могли? Таку вчительку до сліз довели! І дупу на дошці намалювали!

На вулиці донька 5 років побачила рекламу останньої циркової вистави. Читає:
– Слони! Поспішайте побачити шоу ведмедів… Запитує:
– Мамо, а в цей цирк людей пускають? Або лише слонам можна?

У школі. Вчителька:
– Сьогодні у нас контрольна. Блондинка:
– А чи можна користуватися калькулятором?
– Можна. Інша блондинка:
– А таблицями Брадіса?
– Можна. Отже, діти, запишіть тему контрольної: “Скасування кріпосного права”.

Діти саперів їдять манну кашу не зачіпаючи грудочок.

Діти радісно кричали:
– Бублик, бублик!!! Вони не знали, що колобок смертельно поранено на виліт.

У школі задали твір на тему: “Мої батьки”. Дев’ятирічний хлопчик написав: «Батьки нам дістаються у такому віці, що з багатьох звичок нам їх не відучити».

Коли в дитинстві на нас лаялися батьки, ми вважали це хамством, зараз ми самі лаємося на своїх дітей і вважаємо це вихованням.

У пологовому будинку переплутали трьох дітей
– росіянина, німця та естонця. Прийшов естонець
– дивиться на дітей абсолютно однакові
– не знає що робити. Прийшов німець
– не знає, що робити. Прийшов росіянин, каже:
– Мужики, спокуса, я знаю що робити… Зайшов до кімнати, що щось там поробив, виходить і каже:
– Оце моя дитина, ось цей німця, а ось цей
– естонця.
– Як це ти визначив?
– Я сказав “Хай Гітлер”
– німецька дитина витягла ручку. Мій стиснув кулачки. А естонський обкакався.