Не можна ставити дітей у кут. Особливо, якщо там стик шпалер.

Посперечалися діти у школі, що на світі найшвидше. Танечка каже:
– Найшвидше
– слово
– сказав, а вже не повернеш! Ванечка каже:
– Найшвидше
– світло! Тільки ввімкнув, а він уже горить! Вовочка у відповідь:
– У мене тут пронос був, то я ні слова не встиг сказати, ні світло ввімкнути.

Цього року моя дочка Катя пішла до 1-го класу. Перші батьківські збори, вчителька попросила батьків зайняти місця своїх дітей, підходжу до парти доньки, а на моєму місці вже сидить незнайомий чоловік, місце поруч вільне. Я сіла з ним поряд. Ну, думаю, напевно, це тато Катиного сусіда по парті, познайомитися треба, все-таки діти разом навчаються. Стала йому представлятися: “Я Катіна мама!” Його відповідь мене ввів у шоковий стан: “А я Катин тато!” Тільки потім я зрозуміла, що в класі чотири Каті.

Вчителька пояснює дітям поділ. Написала на дошці 2:2 і питає:
– Діти, хто знає, що це означає? Вовочка:
– Нічиє!

– Льоша, у тебе чудовий твір!
– каже вчитель.
– Але чому ти його не закінчив?
– Тому що тата терміново викликали на роботу.

Вчитель співу, увійшовши до класу:
– А де мій стілець? Клас мовчить.
– Тоді всім підвестися. Весь урок розучуватимемо державний гімн.

Чим відрізняється цар від Президента? Цар знає, що коли він розкраде країну, то нічого не залишиться його дітям. Президент знає, що якщо він не розікраде країну, то нічого не залишиться його дітям.

Урок атеїзму.
– Діти,
– каже вчителька,
– ми зараз побачимо, що Бога немає. Давайте всі разом подивимося на небо і покажемо туди дулю. Усі подивились і показали. Один Мойша не став показувати.
– Чому?
– Запитала вчителька Мойшу.
– Ну,
– відповів Мойша,
– якщо Бога немає, то ні, а якщо є, то навіщо йти на принцип?

Розмовляють дві одеситки:
– Ходити він почав рано. О четвертій він читав. У п’ятьох декламував Пушкіна, Пастернака, Бродського. А о шостій уже грав на скрипочці.
– Треба ж, яка у вас здатна дитина!
– До чого тут дитина? Це я про сусіда Яків Соломоновича розповідаю як він нам у вихідні ранком спати не давав!

Вірменський дитячий садок:
– Діти, ложку за маму!
– Неїє!
– Діти, ложку за тата!
– Неїє!
– Ложку за гарних дівчат!
– Вааай! чам, чам, чам.