– Вовочку, де ж ти навчився так лаятись?
– Цьому, Маріє Іванівно, навчитися не можна
– це природний дар.

Вихователька:
– Вовочко, ким ти будеш, коли виростеш?
– Архітектором: збудую собі будинок без кутів…
– Чому без кутів?
– Набридло дуже!

Йде урок математики. Училка починає диктувати завдання:
– Летіли два напилки, один зелений, другий на північ. Скільки мені років? Вовочка тягне руку:
– Вам 26 років! Училка:
– А як це ти дізнався?
– Мені 13 років, а мене мама напівдурком називає!

Маріванна просить клас скласти пропозицію зі словами “про всяк випадок”. Машенька:
– Я візьму надвір із собою парасольку
– про всяк випадок, раптом дощ піде. Сашенька:
– Я про всяк випадок візьму до театру бінокль. Вовочка:
– Мариванно, а в нашого сусіда такий хрін!
– Вова! Це тут до чого?!
– А ви запишіть адресу про всяк випадок.

Вовочка спізнився на урок і увійшов до класу, не постукавши. Вчителька каже:
– Вийди за двері й увійди як годиться.
– А я не знаю, як годиться.
– Ну, увійди, як твій тато заходить. Вовочка виходить, штовхає двері щосили і кричить:
– Ага, дармоїди, не чекали?!

Вчителька запитує Вовочку:
– Чому ти вчора не був у школі?
– Моя сестра вінчалася.
– Добре, тільки дивися, щоб цього не повторювалося!

Вовочка, якому мама, застібаючи курточку, ненароком прищемила блискавкою підборіддя, наглухо зашила ширинку.

Урок математики. Училка запитує Вовочка:
– Ось, Вовочко, уяви, я даю тобі 300 доларів. Ти віддаєш 50 доларів Машеньці, 50 Оленці та ще 50 Наташеньці. Що буде в тебе? Вовочка (з задумом):
– Оргія?

– Останнім часом зовсім не чути нових анекдотів про Вовочку в школі. Нарешті доучився пацан!
– Та ні, тепер ці анекдоти вважаються політичними.

– Ти навіщо наклеїв на щоденник фотографію тата?
– Запитує мама Вовочку.
– А мені Марія Іванівна сказала, що вона хотіла б бачити того ідіота, який допоміг мені виконати домашнє завдання.